21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови — день, який нагадує нам про силу слова, про коріння, про нашу ідентичність.
Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. У заголовку документа звучало: «підтримка мовного та культурного різноманіття та багатомовності». Міжнародне свято рідної мови покликане захищати мову як безцінну культурну спадщину кожної національності й кожного народу на нашій планеті.
Мова — це не просто засіб спілкування. Це пам’ять поколінь. Це колискова мами, перша вивчена пісня, перше прочитане слово. Це історія, культура, традиції, закодовані в звуках і буквах. У мові живе душа народу — його біль і радість, боротьба й перемоги, надія й віра.
Українська мова — ніжна й мелодійна, глибока й сильна. Вона пройшла крізь заборони і випробування, але зберегла свою красу та велич. Сьогодні вона звучить по-особливому — як символ стійкості, свободи й національної гідності.
Плекаючи рідну мову, ми плекаємо себе. Навчаючи дітей любити українське слово, ми формуємо свідоме, культурне, сильне покоління.
Нехай наша мова завжди буде для нас гордістю, натхненням і духовною опорою.
Говорімо українською — з любов’ю, повагою та вірою в майбутнє 
З Міжнародним днем рідної мови!
Лекцію-бесіду для учнів школи провела викладач теоретичного відділу Шаховцова Д.С.
